Підкупало те, що за правилами конкурсу всі дегустації проводились «всліпу» - тобто ніхто з дегустаторів не знав пиво якої пивоварні він зараз дегустує. І це в свою чегру гарантувало незаангажованість суддівського корпусу, а відтак і об’єктивність результатів.
А судді хто? 😊 А суддями були якраз переважно представники пивоварень (найчастіше головні пивовари), що подавали свої зразки на конкурс, а також пивні блогери, власники пивних крамниць та пабів та інші, хто так чи інакше відноситься до пивної галузі. Випадкових людей в жюрі не було – і це ще раз говорить про високий рівень і корректність дегустацій – це люди, думці котрих варто довіряти.
Пива були... Різні 😊 Деякі взагалі і пробувати не хотілося – так смерділи, а деякі хотілося випити і попросити ще. Я старався не орієнтуватись на свій особистий смак – він в мене вельми специфічний, а оцінював з більш професійної точки зору: відповідність стилю, відсутність дефектів, колір та консистенція, аромат, смак і післясмак. Мені нема з чим порівнювати, бо судив я вперше, але ті, хто вже був на таких конкурсах казали, що загальний рівень українського пивоваріння значно виріс навіть у порівннянні з тим, що було рік тому – це приємно.
Крафтовики ходили задравши носи, мовляв: круче нас тільки варені яйця, але отримали дзвінкого ляпаса від мас-маркета – перемогу в категорії темний лагер отримав Дункель від Карлсбергу – гииии) Та і в лагерах теж призові місця позаймали переважно не крафтовики. Все таки в царині лагерів мас-маркет і регіоналка все ще рулять. Чого не скажеш про різноманніття елів – тут, звісно, крафтовики розвернулись в своїй повній красі. До фіналу добирались лише найдостойніші і оцінювати фінальні етапи було суцільне задоволення!
Ну і моє пиво не залишилось без медальки – біттер «Фестивальне» взяв третє місце в категорії red / semi-amber – недаремно я старався.
Вдячний всм організаторам, всім учасникам, всім небайдужим – ви супер!
